Загалом по Херсонській області підтоплені території становлять 7790 км2, або 27% загальної площі.
Суцільне (площинне) підтоплення спостерігається в південній, південно-західній та північно-західній (правобережжя р. Інгульця) частинах області.
Підтоплена північно-західна частина Херсонської області (50% у Високопільському та 20% – у Великоолександрівсько-му районах) – безстічна вододільна частина плато, що прилягає до правого берегового схилу р. Інгульця, є зоною постійного широкомасштабного підтоплення, перевалено техногенного характеру. Серед природних чинників слід зазначити низьку дренованість території, високе залягання важких суглинків і глин, наявність подових утворень.
На вододільній чистині плато між р. Інгульцем і Каховським водосховищем на південний схід від річки у межах Високо-пільського, Великоолександрів-ського та в західній половині Нововоронцовського районів виділяється зона суцільного потенційного підтоплення (з глибиною залягання рівня ґрунтових вод 3-5 м). З розширенням площ зрошення тут можливий масовий приріст площ постійного, а у південно-східному напрямі – і потенційного підтоплення.
Швденно-західна частина Херсонської області (дельта Дніпра) з середнім ступенем дренованос-ті, заболочена, перерізана численними рукавами і старицями, є зоною суцільного підтоплення (підтоплено 42% території Біло-зерського, 63,5% – Голопристан-ського і 30% Цюрупинського районів). Для цієї території характерне посилення природної уразливості до підтоплення за рахунок потужного водогосподарського навантаження – експлуатації Інгулецької зрошувальної системи з великою кількістю зрошувальних каналів. Прилегла територія є зоною потенційного підтоплення, де при сучасному рівні меліоративних робіт слід очікувати зростання площ постійного підтоплення (Білозерський та центральна частина Голопристанського і Цюрупинського районів).
Ліва пригребельна частина Каховською водосховища, для якої характерні . природно-техногенні умови, що зумовлюють розвиток підтоплення, зазнає постійно зростаючого техногенного навантаження. Тут, а також у південно-західному напрямі – уздовж Північнокримського каналу – спостерігається площинне підтоплення внаслідок значного техногенного навантаження. На прилеглих територіях (Цюрупинський район) виділяються площі потенційного підтоплення, де в наступні роки можливе збльшення площ постійного підтоплення.
Найбільше підтоплена (до 50% і 64% у Скадовському і Каланчаць-кому районах відповідно) південна частина території області, де природно-техногенне підтоплення має суцільний характер. Для цієї зони характерне посилення існуючих раніше природно-техногенних чинників розвитку процесу підтоплення внаслідок потужного водогосподарського навантаження – великої кількості зрошувальних каналів (Швнічнокримський, Краснознам’янський та ін.). Тут слід очікувати зростання площ підтоплення у напрямі від підтоплених територій на північ під впливом постійно зростаючого іригаційного навантаження.
На решті території спостерігається лінійне підтоплення уздовж іригаційних каналів з утворенням підземних куполів розтікання. Слід відзначити, що у зрошуваній зоні Херсонської області майже всі траси каналів проходять в широтному напрямі, перетинаючи основний потік підземних вод, що зумовлює інтенсивне підняття їх рівня, часто до критичного положення, особливо з підпірного боку каналів.
Східна частина Херсонської області характеризується такими природно-техногенними умовами, які зумовлюють розвиток процесу підтоплення. Введення нових масивів зрошення в північно-східній частині території Херсонської області (Верхньорогачицький та Нижньосірогозький райони) спричинить зміни геологічного середовища під впливом іригаційного освоєння і, як наслідок, зростання площ постійного і потенційного підтоплення.
Большие Копани 2023